Любий Робінсоне!
Задум написати цю невеличку повість вперше виник у мене після того, як Ви розповіли мені легенду, що існує в західній частині Англії. За це, а також за допомогу, яку Ви надали мені в процесі роботи над нею, прийміть мою величезну вдячність.
Щиро Ваш
А. Конан Дойл
歇洛克·福尔摩斯先生坐在桌旁早餐，他除了时常彻夜不眠之外，早晨总是起得很晚的。我站在壁炉前的小地毯上，拿起了昨晚那位客人遗忘的手杖。这是一根很精致而又沉重的手杖，顶端有个疙疸；这种木料产于槟榔屿，名叫槟榔子木。紧挨顶端的下面是一圈很宽的银箍，宽度约有一英寸。上刻“送给皇家外科医学院学士杰姆士·摩梯末，Ｃ．Ｃ．Ｈ．的朋友们赠”，还刻有“一八八四年”。这不过是一根旧式的私人医生所常用的那种既庄重、坚固而又实用的手杖。
Містер Шерлок Холмс, який вставав, як правило, дуже пізно, за винятком тих досить численних випадків, коли не лягав спати зовсім, сидів за столом і снідав. Я стояв на килимку біля каміна й крутив у руках ціпок, що його напередодні ввечері забув наш відвідувач. Це був гарний, з чималою головкою, дебелий ціпок — з тих, що відомі під назвою «ломака». Під головкою ціпок охоплювало срібне кільце завширшки майже в дюйм. На ньому було вигравірувано: «Джеймсові Мортімеру, Ч.К.Х.Т., від його друзів по ЧКЛ» і рік «1884». З такими ціпками-палицями — показними, масивними й надійними — мали за звичай ходити старомодні домашні лікарі.
“啊，华生，你对它的看法怎么样？”
— Ну, Вотсоне, що ви про нього думаєте?
福尔摩斯正背对着我坐在那里，我原以为我摆弄手杖的事并没有叫他发觉呢。
Холмс сидів до мене спиною і не міг мене бачити.
“你怎么知道我在干什么呢？我想你的后脑勺儿上一定长了眼睛了吧。”
— А звідки ви знаєте, що саме я роблю? Можна подумати, ніби у вас на потилиці є очі.
“至少我的眼前放着一把擦得很亮的镀银咖啡壶。”他说，“可是，华生，告诉我，你对咱们这位客人的手杖怎样看呢？ 遗憾的是咱们没有遇到他，对他此来的目的也一无所知，因此，这件意外的纪念品就变得更重要了。在你把它仔细地察看过以后，把这个人给我形容一番吧。”
— Ну, в усякому разі я маю перед собою добре начищений срібний кавник,— відповів він.
— І все ж таки, Вотсоне, що ви думаєте про ціпок нашого відвідувача? Оскільки нам не пощастило зустрітися з ним і ми не знаємо, з чим він до нас приходив, цей випадковий сувенір нам дуже придасться. Ну, що ви скажете про того чоловіка, оглянувши його ціпок?
“我想，”我尽量沿用着我这位伙伴的推理方法说，“从认识他的人们送给他这件用来表示敬意的纪念品来看，摩梯末医生是一位功成名就、年岁较大的医学界人士，并且很受人尊敬。”
— Мені здається,— почав я, наслідуючи, скільки міг, метод свого товариша,— цей доктор Мортімер — процвітаючий, середнього віку лікар, до того ж він людина шанована: адже цей подарунок — знак поцінування від тих, хто його знає.
“好哇！”福尔摩斯说：“好极了！”
— Добре! — мовив Холмс. — Навіть чудово!
“我还认为，他很可能是一位在乡村行医的医生，出诊时多半是步行的。”
— Я також схиляюся до думки, що він, очевидно, лікар сільський і йому доводиться, відвідуючи хворих, багато ходити пішки.
“为什么呢？”
— А це чому?
“因为这根手杖原来虽很漂亮，可是，已经磕碰得很厉害了，很难想象一位在城里行医的医生还肯拿着它。下端所装的厚铁包头已经磨损得很厉害了，因此，显然他曾用它走过很多的路。”
— Тому що ціпок, колись дуже гарний, тепер страшенно подряпаний, його просто важко уявити в руках міського лікаря. Товстий залізний наконечник геть стерся, а це означає, що доктор Мортімер сходив безліч доріг.
“完全正确！”福尔摩斯说。
— Цілком логічно! — похвалив Холмс.
“还有，那上面刻着‘Ｃ．Ｃ．Ｈ．的朋友们’，据我猜想，所指的大概是个猎人会［因为猎人（Ｈｕｎｔｅｒ）一词的头一个字母是Ｈ，所以华生推想Ｃ．Ｃ．Ｈ．可能是个什么猎人会组织名称的缩写字。——译者注］；他可能曾经给当地的这个猎人会的会员们作过一些外科治疗，因此，他们才送了他这件小礼物表示酬谢。”
— Потім знову ж «від друзів по ЧКЛ». Мені уявляється, вони мають стосунок до мисливства, літери «КЛ» — це якийсь місцевий мисливський клуб, його членам він, можливо, надавав лікарську допомогу, а вони, в свою чергу, зробили йому маленький подарунок.
“华生，你真是大有长进了，”福尔摩斯一面说着，一面把椅子向后推了推，并点了支纸烟，“我不能不说，在你热心地为我那些微小的成就所作的一切记载里面，你已经习惯于低估自己的能力了。也许你本身并不能发光，但是，你是光的传导者。有些人本身没有天才，可是有着可观的激发天才的力量。我承认，亲爱的伙伴，我真是太感激你了。”
— Ви, Вотсоне, справді перевершили самі себе,— сказав Холмс, відсовуючись від стола і закурюючи сигару. — Не можу не сказати вам, що в усьому, написаному вами про мої скромні досягнення, ви постійно применшуєте свої власні здібності. Можливо, ви не світите самі, але ви є провідником світла. Деякі люди, не вирізняючись якимсь особливим талантом самі, володіють здатністю стимулювати його в інших. Повинен признатися вам, дорогий друже, я вам чимало заборгував.
他以前从来没有讲过这么多的话，不可否认，他的话给了我极大的快乐。因为过去他对于我对他的钦佩和企图将他的推理方法公诸于众所作的努力，常是报以漠然视之的态度，这样很伤我的自尊心。而现在我居然也能掌握了他的方法，并且实际应用起来，还得到了他的赞许，想起这点我就感到很骄傲。现在他从我手中把手杖拿了过去，用眼睛审视了几分钟，然后带着一副很感兴趣的神情放下了纸烟，把手杖拿到窗前又用放大镜仔细察看起来。
Таких слів він мені ще ніколи не казав, і я мушу зізнатися, що вони були для мене надзвичайно приємними, бо його байдужість до мого захоплення ним і до моїх спроб широко розголосити методи його роботи часто боляче зачіпала моє самолюбство. Крім того, я відчув гордість, подумавши про те, що якоюсь мірою вже опанував його систему, бо ж застосував її на ділі і здобув його схвалення. Але тут Холмс узяв у мене ціпок і кілька хвилин розглядав його неозброєним оком. Потім, помітно чимось зацікавившись, відклав сигару, підійшов з ціпком до вікна і знову заходився розглядати його крізь збільшувальне скло.
“虽很简单，但还有趣，”他说着就重新在他所最喜欢的那只长椅的一端坐下了，“手杖上确实有一两处能够说明问题。它给我们的推论提供了根据。”
— Цікаво, хоч нічого особливого немає,— сказав він, повертаючись на своє улюблене місце в кутку дивана. — Безперечно, ціпок про дещо говорить. Він дає нам підстави для кількох умовиводів.
“我还漏掉了什么东西吗？”我有些自负地问道，“我相信我没有把重大的地方忽略掉。”
— Хіба я чогось не помітив? — трохи зарозуміло спитав я . — Я впевнений, що нічого важливого від мене не сховалося!
“亲爱的华生，恐怕你的结论大部分都是错误的呢！坦白地说吧，当我说你激发了我的时候，我的意思是说：在我指出你谬误之处的同时，往往就把我引向了真理。但并不是说这一次你完全错误了。那个人肯定是一位在乡村行医的医生，而且他确是常常步行的。”
— Боюсь, мій любий Вотсоне, більшість ваших висновків помилкова. Коли я сказав, що ви стимулюєте мене, то, щиро кажучи, мав на увазі одне: спостерігаючи ваші помилки, я іноді виходив на правильний шлях. Але зараз ви не в усьому помиляєтесь. Наш відвідувач, немає сумніву, практикує не в місті, а в сільській місцевості. І він справді багато ходить.
“那么说，我的猜测就是对的了。”
— Отже, я мав рацію.
“也只是到这个程度而已。”
— Тільки в тому, що ви сказали.
“但是，那就是全部事实了。”
— Але ж це все!
“不，不，亲爱的华生，并非全部——决不是全部。譬如说，我倒愿意提出，送给这位医生的这件礼物，与其说是来自猎人会，倒不如说是来自一家医院；由于两个字头‘Ｃ．Ｃ．’是放在‘医院’一词（在英文中，医院一词的字头也是Ｈ）之前的。因此，很自然的使人想起了ＣｈａｒｉｎｇＣｒｏｓｓ这两个字来。”
— Ні, ні, мій любий Вотсоне, не все, аж ніяк не все. Наприклад, я схильний припустити, що подарунок лікареві могла зробити лікарня, а не якийсь мисливський клуб, бо якщо букви «ЧК» стоять перед «Л», що означає «лікарня», то напрошується слово «Чарінг-кроська».
“也许是你对了。”
— Мабуть, ваша правда.
“很可能是这样的。如果咱们拿这一点当作有效的假设的话，那我们就又有了一个新的根据了。由这个根据出发，就能对这位未知的来客进行描绘了。”
— Це припущення — найвірогідніше. І якщо ми візьмемо його за робочу гіпотезу, то одержимо новий матеріал для відтворення особи нашого відвідувача.
“好吧！假设‘Ｃ．Ｃ．Ｈ．’所指的就是查林十字医院，那么我们究竟能得出什么进一步的结论呢？”
— Добре, які ж подальші висновки можна зробити, припустивши, що літери «ЧКЛ» означають «Чарінг-кроська лікарня»?
“难道就没有一点能够说明问题的地方了吗？既然懂得了我的方法，那么就应用吧！”
— Хіба вам нічого не спадає на думку? Ви ж знайомі з моїм методом. Застосуйте його!
“我只能想出一个明显的结论来，那个人在下乡之前曾在城里行过医。”
— У мене тільки один висновок: наш відвідувач, перш ніж поїхати в село, практикував у місті.
“我想咱们可以大胆地比这更前进一步，从这样的角度来看，最可能是在什么样的情况下，才会发生这样的赠礼的行动呢？在什么时候，他的朋友们才会联合起来向他表示他们的好意呢？显然是在摩梯末为了自行开业而离开医院的时候。 我们知道有过一次赠礼的事；我们相信他曾从一家城市医院转到乡村去行医。那么咱们下结论，说这礼物是在这个转换的当儿送的不算过分吧。”
— Мені здається, ми могли б піти трохи далі. Подивіться на ситуацію ось під яким кутом зору: з якої нагоди найімовірніше йому було зроблено такий подарунок? Коли у його друзів з'явилося бажання виявити йому цей спільний знак своєї прихильності? Очевидно тоді, коли доктор Мортімер пішов з лікарні, щоб розпочати приватну практику. Ми знаємо, що йому зробили подарунок. І ми думаємо, що він поміняв роботу в міській лікарні на сільську практику. Отже, хіба ми припустимося аж занадто великого перебільшення, вважаючи, що подарунок йому зроблено саме з нагоди цієї події?
“看来当然是可能的。”
— Таке цілком можливе.
“现在，你可以看得出来，他不会是主要医师，因为只有当一个人在伦敦行医已有了相当名望的时候，才能据有这样的地位，而这样的一个人就不会迁往乡村去了。那么，他究竟是个做什么的呢？如果说他是在医院里工作而又不算在主要医师之列，那么他就只可能是个住院外科医生或者是住院内科医生——地位稍稍高于医学院最高年级的学生；而他是在五年以前离开的——日期是刻在手杖上的，因此你的那位严肃的、中年的医生就化为乌有了。亲爱的华生，可是这里出现了一位青年人，不到三十岁，和蔼可亲、安于现状、马马虎虎，他还有一只心爱的狗，我可以大略地把它形容成比狸犬大，比獒犬小。”
— Тепер зважте й на те, що він не міг бути в штаті лікарні, бо місце там може одержати тільки лікар з солідною лондонською практикою, а такий лікар навряд чи подався б у село. Тоді ким же він був? Якщо він працював у лікарні й не входив у її штат, то він міг бути тільки інтерном, який живе при лікарні, а це не набагато більше, ніж студент останнього курсу. Пішов же він з лікарні п'ять років тому — дивіться дату на ціпку. Таким чином, любий мій Вотсоне, ваш солідний літній домашній лікар тане в повітрі, а натомість з'являється молодик років під тридцять — приємний, нечестолюбний, неуважливий і з улюбленим собакою, про якого я можу сказати, що він більший від тер'єра і менший від англійського дога.
我不相信地笑了起来。歇洛克·福尔摩斯向后靠在长椅上，向天花板上吐着飘荡不定的小烟圈。
Я недовірливо засміявся, а Шерлок Холмс відкинувся на спинку дивана, пускаючи до стелі маленькі хисткі кільця диму.
“至于后一部份，我无法检查你是否正确，”我说，“但是要想找出几个有关他的年龄和履历的特点来，至少是不怎么困难的。”我从我那小小的放医学书籍的书架上拿下一本医药手册来，翻到人名栏的地方。里面有好几个姓摩梯末的，但只有一个可能是我们的来客。我高声地读出了这段记载：
— Щодо останнього твердження, то тут вас ніяк не пере вірити,— сказав я , — але деякі відомості про вік цього чоло віка і його професійну кар'єру знайти не важко.
Я взяв з своєї маленької книжкової полиці «Медичний довідник» і знайшов потрібне прізвище. Там виявилося кілька Мортімерів, aле я зразу знайшов того, хто міг бути нашим відвідувачем. Потім уголос прочитав таке:
“杰姆士·摩梯末，一八八二年毕业于皇家外科医学院，德文郡达特沼地格林盆人。一八八二至一八八四年在查林十字医院任住院外科医生。因著文《疾病是否隔代遗传》而获得杰克逊比较病理学奖金。瑞典病理学协会通讯会员。曾著有《几种隔代遗传的畸形症》（载于一八八二年的《柳叶刀》），［《柳叶刀》（原文为Ｌａｎｃｅ）是英国的一种医学杂志，至今仍继续出版。——译者注］《我们在前进吗？》（载于一八八三年三月份的《心理学报》）。曾任格林盆、索斯利和高冢村等教区的医务官。”
— «Мортімер Джеймс, член Королівського хірургічного товариства з 1882 року, Грімпен, Дартмур, графство Девоншір. З 1882 по 1884 старший хірург Чарінг-кроської лікарні. Лауреат премії Джексона з порівняльної патології за роботу «Чи є хвороба атавізмом?». Член-кореспондент Швед-ського патологічного товариства. Автор статей «Деякі ано-мальності атавізму» («Ланцет», 1882), «Чи прогресуємо ми?» («Вісник психології», березень, 1883). Сільський лікар парафій Грімпен, Торслі і Хай-Берроу».
“并没有提到那个本地的猎人会啊，华生！”福尔摩斯带着嘲弄的微笑说，“正象你所说的观察结果一样，他不过是个乡村医生；我觉得我的推论是很正确的了。至于那些形容词，如果我记得不错的话，我说过‘和蔼可亲、安于现状和马马虎虎’。根据我的经验，在这个世界里只有待人亲切的人才会收到纪念品；只有不贪功名的人才会放弃伦敦的生涯而跑到乡村去；只有马马虎虎的人才会在你的屋里等了一小时以后不留下自己的名片，反而留下自己的手杖。”
— Жодної згадки про мисливський клуб, Вотсоне,— з лукавою посмішкою мовив Холмс,— зате сільський лікар, як ви тонко підмітили. Мої припущення блискуче підтвердилися. Що ж стосується прикметників, то, наскільки пам'ятаю, я вжив такі: приємний, нечестолюбний, неуважний. На досвіді я переконався — на цьому світі тільки приємним людям роблять прощальні подарунки, тільки нечестолюбні міняють лондонську кар'єру на роботу в селі і тільки неуважливі залишають ціпок замість візитної картки, прочекавши вас більше години.
“那狗呢？”
— А собака?
“经常是叼着这根手杖跟在它主人的后面。由于这根木杖很重，狗不得不紧紧地叼着它的中央，因此，它的牙印就能看得很清楚了。从这些牙印间的空隙看来，我以为这只狗的下巴要比狸犬下巴宽，而比獒犬下巴窄。它可能是……对了，它一定是一只卷毛的长耳獚犬。”
— Мав звичку носити ціпок за хазяїном. Ціпок важкий, собаці доводилось міцно тримати його посередині, а тому по колу чітко позначилось два ряди слідів від собачих зубів. Як видно з відстані між цими рядами,— а це ширина собачої щелепи,— для тер'єра, на мою думку, вона занадто, а для англійського дога не досить велика. Можливо, це... Господи Боже! Та це ж кучерявий спанієль!
他站了起来，一面说着一面在屋里来回地走着。他在向楼外突出的窗台前站住了。他的语调里充满了自信，引得我抬起头来，以惊奇的眼光望着他。
Говорячи, Холмс походжав по кімнаті. З останніми словами він зупинився у віконній ніші. Голос його пролунав так переконано, що я аж здивувався.
“亲爱的伙伴，对这一点，你怎么能这样地肯定呢？”
— Мій любий друже, як ви можете бути такі впевнені в тому, що сказали?
“原因很简单，我现在已经看到那只狗正在咱们大门口的台阶上，而且它主人按铃的声音也传了上来。不要动，我恳求你，华生。他是你的同行兄弟，你在场对我也许会有帮助。 华生，现在真是命运之中最富戏剧性的时刻了，你听得到楼梯上的脚步声了吧，他正在走进你的生活；可是，你竟不知道是祸是福。这位医学界的人物，杰姆士·摩梯末医生要向犯罪问题专家歇洛克·福尔摩斯请教些什么呢？请进！”
— Все пояснюється дуже просто: цього собаку я бачу біля наших дверей, а ось і дзвінок його хазяїна. Дуже вас прошу, Вотсоне, залиштеся тут. За професією він ваш брат, і ваша присутність може мені допомогти. Ось вона, драматична мить, Вотсоне! Ви чуєте кроки на сходах, вони входять у ваше життя, і ви не знаєте, що саме вони несуть з собою — добро чи зло. Що треба доктору Джеймсу Мортімеру, людині науки, від Шерлока Холмса, спеціаліста в галузі розкриття злочинів? Увійдіть!
这位客人的外表，对我来说真是值得惊奇的事，因为我先前预料的是一位典型的乡村医生，而他却是一个又高又瘦的人，长长的鼻子象只鸟嘴，突出在一双敏锐而呈灰色的眼睛之间，两眼相距很近，在一副金边眼镜的后面炯炯发光。他穿的是他这一行人常爱穿的衣服，可是相当落拓，因为他的外衣已经脏了，裤子也已磨损。虽然还年轻，可是长长的后背已经弯曲了，他在走路的时候头向前探着，并具有贵族般的慈祥风度。他一进来，眼光马上就落在福尔摩斯拿着的手杖上了，他欢呼一声就向他跑了过去。“我太高兴了！”他说道，“我不能肯定究竟是把它忘在这里了呢？还是忘在轮船公司里了。我宁可失去整个世界，也不愿失去这根手杖。”
Вигляд нашого відвідувача здивував мене, оскільки я чекав побачити типового сільського лікаря. Це був дуже високий на зріст, худорлявий чоловік з довгим, схожим на пташиний дзьоб носом, що стирчав між гострих сірих і вузько посаджених очей, які яскраво блищали за скельцями окулярів у золотій оправі. Одягнений він був так, як і нале-жить людям його професії, але досить неохайно: в ношений сюртук і потерті штани. Хоч і молодий, але з уже зсутуленою спиною, він ішов, похиливши голову вперед і всім своїм виглядом випромінюючи доброзичливість. Як тільки він увійшов, його погляд зразу ж зупинився на ціпку, якого Холмс тримав у руках, і він з радісним вигуком кинувся до нього.
— Яка радість! — мовив він. — Я не знав точно, де його залишив — тут чи в конторі пароплавної компанії. Нізащо в світі не хотів би загубити цей ціпок!
“我想它是件礼物吧。”福尔摩斯说。
— Це, бачу, подарунок,— сказав Холмс.
“是的，先生。”
— Так, сер.
“是查林十字医院送的吗？”
— Від Чарінг-кроської лікарні?
“是那里的两个朋友在我结婚时送的。”
— Від кількох тамтешніх друзів з нагоди мого одруження.
“唉呀！天哪，真糟糕！”福尔摩斯摇着头说。
— Гай-гай, це погано! — похитав головою Холмс.
摩梯末医生透过眼镜稍显惊异地眨了眨眼。
Доктор Мортімер здивовано закліпав очима за скельцями своїх окулярів.
“为什么糟糕？”
— Чому погано?
“因为您已经打乱了我们的几个小小的推论。您说是在结婚的时候，是吗？”
— Тільки тому, що ви внесли безладдя в наші умовиводи. З нагоди вашого одруження, кажете ви?
“是的，先生，我一结婚就离开了医院，也放弃了成为顾问医生［顾问医生为医生中之地位最高者。顾问医生停止一般医疗工作而专门协助诊断治疗一般医生难以诊治之疑难病症。——译者注］的全部希望。可是，为了能建立起自己的家庭来，这样做是完全必要的。”
— Так, сер. Я одружився і через це залишив лікарню, заразом і всі надії на посаду лікаря-консультанта. Адже необхідно було обзавестися власною домівкою.
“啊哈！我们总算还没有弄错。”福尔摩斯说道，“嗯，杰姆士·摩梯末博士……”
— Ну-ну, ми, кінець кінцем, не так уже й помилялися,— зауважив Холмс— А тепер, докторе Джеймсе Мортімере...
“您称我先生好了，我是个卑微的皇家外科医学院的学生。”
— Що ви, що ви! Я не маю докторського ступеня, я тільки звичайнісінький член Королівського хірургічного товариства.
“而且显而易见，还是个思想精密的人。”
— І, очевидно, людина точного складу розуму.
“一个对科学略知一二的人，福尔摩斯先生；一个在广大的未知的海洋岸边拣贝壳的人。我想我是在对歇洛克·福尔摩斯先生讲话，而不是……”
— Я в науці дилетант, містере Холмсе, збирач, так би мовити, черепашок на берегах великого невідомого океану. Якщо не помиляюсь, я розмовляю з містером Шерлоком Холмсом, а не...
“不，这是我的朋友华生医生。”
— Ні, це мій друг доктор Вотсон.
“很高兴能见到您，先生。我曾听到人家把您和您朋友的名字相提并论。您使我很感兴趣，福尔摩斯先生。我真想不到会看见这样长长的头颅或是这种深深陷入的眼窝。您不反对我用手指沿着您的头顶骨缝摸一摸吧，先生？在没有得到您这具头骨的实物以前，如果按照您的头骨做成模型，对任何人类学博物馆说来都会是一件出色的标本。我并不想招人讨厌，可是我承认，我真是羡慕您的头骨。”
— Радий познайомитися з вами, сер. Ваше ім'я згадується, я це чув, поряд з іменем вашого друга. Ви надзвичайно мене цікавите, містере Холмсе. Ніяк не чекав, що у вас такий довгастий череп або такі добре розвинені надбрівні дуги. Ви не будете заперечувати, якщо я промацаю своїми пальцями тім'яний шов? Зліпок з вашого черепа, сер, поки немає справжнього, міг би прикрасити який завгодно антропологічний музей. Не хотів би здатися вам нещирим, але мушу зізнатися: я заздрю вашому черепу.
歇洛克·福尔摩斯用手势请我们的陌生客人在椅子上坐下。“先生，我看得出来，您和我一样，是个很热心于思考本行问题的人，如同我对我的本行一样。”他说道，“我从您的食指上能看出来您是自己卷烟抽的；不必犹豫了，请点一支吧。”
Шерлок Холмс жестом запросив нашого дивного відвідувача сісти в крісло.
— Кожний з нас, сер, я так розумію, ентузіаст своєї справи,— сказав він.
— Ваш вказівний палець свідчить про те, що ви самі робите собі цигарки. Куріть, будь ласка, якщо хочете.
那人拿出了卷烟纸和烟草，在手中以惊人的熟练手法卷成了一支。他那长长的手指抖动着，好象昆虫的触须一样。
Витягнувши з кишені папір і тютюн, доктор Мортімер з дивовижною вправністю скрутив цигарку. У нього були довгі тремтливі пальці, рухливі й неспокійні, як вусики у комахи.
福尔摩斯很平静，可是他那迅速地转来转去的眼珠使我看出，他已对我们这位怪异的客人发生了兴趣。
Холмс мовчав, але його швидкі проникливі погляди, які він кидав на нашого надзвичайного відвідувача, показували, що той дуже його цікавить.
“我认为，先生，”他终于说起话来了，“您昨晚赏光来访，今天又来，恐怕不仅仅是为了研究我的头颅吧？”
— Насмілюся припустити, сер,— сказав він нарешті,— що ви зробили мені честь, зайшовши до мене вчора ввечері і ось знову сьогодні, зовсім не для того, щоб обстежити мій череп?
“不，先生，不是的，虽然我也很高兴有机会这样做。我所以来找您，福尔摩斯先生，是因为我知道我自己是个缺乏实际经验的人，而且我忽然遇到了一件最为严重而又极为特殊的问题。由于我确知您是欧洲第二位最高明的专家……”
— Ні, сер, ні, хоч я щасливий, що дістав таку нагоду. Я прийшов до вас, містере Холмсе, тому що переконався в своїй непрактичності і тому, що переді мною раптом виникла неймовірно серйозна і неймовірно незвичайна проблема. Дізнавшись, що ви другий серед найкращих європейських експертів...
“喝，先生！请问，荣幸地站在第一位的是谁呢？”福尔摩斯有些刻薄地问道。
— Он як, сер! Дозвольте спитати, хто має честь бути першим? — трохи незадоволено спитав Холмс.
“对于一个具有精确的科学头脑的人来说，贝蒂荣先生办案的手法总是具有很强的吸引力的。”
— На людей з науковим складом мислення сильне враження завжди справляють праці пана Бертільйона.
“那么您去找他商讨不是更好吗？”
— Тоді чи не краще вам проконсультуватися в нього?
“先生，我是说，就具有精确的科学头脑的人说来。可是，就对事物的实际经验说来，众所共知的，您是独一无二的了。东西 我相信，先生，我并没有在无意之中……”
— Я говорив, сер, про «науковий склад мислення». Але як людині практики вам немає рівних. Сподіваюсь, сер, що моя поведінка вас не...
“不过稍微有一点罢了，”福尔摩斯说道，“我想，摩梯末医生，最好请您立刻把要求我协助的问题明白地告诉我吧。”
— Тільки трошки,— відказав Холмс. — На мою думку, докторе Мортімере, ви вчините тільки мудро, якщо без дальших зволікань чітко розповісте мені, в чому полягає проблема, для вирішення якої вам потрібна моя допомога.