Аліса в Країні Чудес
Розділ дванадцятий
第 12 篇
Свідчить Аліса
爱丽丝的証明
- Я тут! - гукнула Аліса і, геть забувши, як вона виросла за останні кілька хвилин, підхопилася так рвучко, що подолом спідниці змела з лави всіх присяжних просто на голови публіці. Бідолахи заборсалися на підлозі, наче золоті рибки з акваріума, якого вона перекинула ненароком на минулому тижні.
“在这儿！”爱丽丝喊道，她完全忘了在刚才的混乱时刻，她已经长得很大 了。她过于急促地站起来，竟弄得裙边掀动了陪审员席，把陪审员们翻倒在下面 听众的头上，害得他们在人头上爬来爬去，这情景使爱丽丝想起一星期前她偶然 打翻金鱼缸的事。
- Ой, даруйте - зойкнула перестрашена Аліса й кинулася гарячкове їх підбирати.
Їй і досі не йшов з голови випадок із золотими рибками, і чомусь здавалося, що коли присяжних негайно не позбирати й не посадовити назад, вони неодмінно повмирають.
“啊，请大家原谅！”爱丽丝极其尴尬地说，一面尽快地把陪审员们扶回原 位，因为对金鱼缸的事情的回忆还在她头脑回旋，使她隐约地意识到如果不立即 把陪审员放回席位上，它们会死去的，
- Суд не продовжить роботи, - оголосив Король замогильним голосом, - доки всі присяжні не будуть на своїх місцях.
- Усі! - повторив він з притиском і блимнув спідлоба на Алісу.
这时，国王庄重地宣称：“审讯暂停，直至全体陪审员返回原位。”他说得 那么使劲儿，眼睛严厉地盯着爱丽丝。
Аліса глянула на лаву й побачила, що зопалу посадовила Ящура Крутихвоста догори ногами, і тепер бідолаха тільки скорботно помахував хвостиком, неспроможний перевернутися. Вона мерщій вихопила його звідти й посадовила як слід. "А втім, це йому мало допоможе, - сказала вона подумки. - Вниз головою чи вгору - користь однакова".
爱丽丝看着陪审员席，发现由于自己的疏忽，竟将壁虎头朝下放上了。那个 可怜的小东西无力动弹，只是滑稽地摇摆著尾巴。爱丽丝立即把它拾起来放正。 爱丽丝想，“如果没有重大变故，壁虎还会同其它陪审员一样，发挥重大作用的。”
Тільки-но присяжні трохи очуняли й повіднаходили свої таблички та пера, вони заходилися завзято писати історію цього нещасливого випадку - всі, окрім Ящура, який, видно, був надто ошелешений, аби щось робити. Він тільки сидів, роззявивши рота і вп'явши очі у стелю.
等到陪审员们镇定下来，纸板和铅笔也都找到了以后，它们立即勤奋地工作 起来了。首先是记下刚才事故的历史。只有壁虎除外，它已经精疲力尽，不能干 任何事情了，只是张着嘴坐着，两眼无力地望着法庭的屋顶。
- Що тобі відомо по суті справи? - звернувся Король до Аліси.
国王开口了：“你对这个案子知道些什么？”
- Нічого, - відповіла вона.
“什么也不知道。”爱丽丝回答。
- Зовсім нічого? - напосідав Король.
“任何事也不知道？”国王再问。
- Зовсім, - повторила Аліса.
“任何事也不知道。”爱丽丝答。
- Це дуже важливо! - відзначив Король для присяжних.
Ті вже кинулись були писати, коли це втрутився Білий Кролик.
- Неважливої Ваша величність, звісно, це мали на увазі, чи не так? - проказав він вельми шанобливо, хоч лице йому кривилося в жахливих гримасах.
“这点很重要。”国王对陪审员们说。 陪审员们正在把这些问答记在纸板上，白兔忽然插嘴说：“陛下的意思当然 是不重要。”它用十分尊敬的口气，同时对国王挤眉弄眼的。
- Я Неважливо, так, так, звичайно, я це мав на увазі - квапливо поправився Король і забубонів собі під ніс: "Важливо-неважливо, важливо-неважливо..." - мовби пробував на вагу, котре слово краще.
国王赶快把话接过来：“当然，我的意思是不重要。”接着又低声亩语， “重要……不重要……不重要……重要”──好像在反复推敲词句。
Дехто з присяжних записав «важливо», дехто «неважливо». Аліса це дуже добре бачила, бо вже виросла так, що могла легко зазирнути до їхніх табличок. "Але яке це має значення", - вирішила вона про себе.
有些陪审员记下了“重要”，有些写了“不重要”。爱丽丝离陪审员们很近， 它们在纸板上记的字她都看得一清二楚。心想：“反正怎么写都没关系。”
Зненацька Король, який ось уже кілька хвилин грамузляв щось у записнику, вигукнув:
- Тихо! - і зачитав:
"Закон Сорок другий. Всім особам заввишки в одну милю* і вищим покинути судову залу».
国王一直忙着在记事本上写什么？这时他高声喊道：“保持肃静！”然后他 看着本子宣读：“第四十二条，所有身高一英里以上者退出法庭。”
Всі прикипіли очима до Аліси.
大家都望着爱丽丝。
*0дна миля дорівнює приблизно 1,6 км. - Це я - заввишки в одну милю? - перепитала Аліса.
“我不到一英里高。”爱丽丝说，
- Так, - сказав Король.
“将近两英里了。”王后插话说。
- А, може, і в дві, - докинула Королева.
“你够了。”国王又说，
- Ну й нехай, але я не вийду, - сказала Аліса. - Тим більше, що це не правильне правило - ви його щойно вигадали.
“不管怎么说，我反正不走，”爱丽丝说，“再说，那根本不是一条正式规 定，是你在这儿临时发明出来的。”
- Це найдавніший закон у записнику, - заперечив Король.
“这是书里最老的一条规定。”国王说。
- Тоді це мав би бути Закон Перший.
“那么这应该是第一条呀。”爱丽丝说。
Король зблід і поквапливо згорнув записника.
- Обміркуйте вирок, - тихим тремтячим голосом звернувся він до присяжних.
国王脸色苍白，急忙合上了本子，他以发抖的声调低声对陪审美说：“请考 虑评审意见。”
- Даруйте, але це ще не все, ваша величносте, - підскочив до нього Білий Кролик. - Ось письмове свідчення, щойно знайдене.
“陛下，好了，又发现新的証据了。”白兔急忙跳起来说，“这是才拾到的 一张纸。”
- І що там? - спитала Королева.
“里面说什么？”王后问。
- Я ще не дивився, - відповів Кролик, - але, схоже, це лист, написаний підсудним до... до когось.
白兔回答：“我还没打开来呢？但是看来是一封信，是那个罪犯写给……给 一个什么人的。”
- Звичайно, до когось, - озвався Король, - бо писати до нікого було б, знаєте, просто неграмотно.
“肯定是这样，”国王说，“除非它不是写给任何人的，而这不合情理。”
- А кому він адресований? - запитав один з присяжних.
“信写给谁的？”一个陪审员问。
- Нікому. Зверху взагалі нічого не написано, - відповів Кролик, розгортаючи аркуш, і додав:
- Та це ніякий і не лист, це - вірш.
“它不是写给谁的，事实上，外面什么也没写，”白兔一面说，一面打开折 叠的纸，又说，“根本不是信，而是一首诗。”
- Написаний рукою підсудного? - поцікавився інший присяжний.
“是那罪犯的笔迹吗？”另一个陪审员问。
- Ні, - відповів Кролик, - і це мене найбільше дивує. (Присяжні спантеличились.)
“不是的，这真是奇怪的事。”白兔说。这时陪审员全都感到莫名其妙。
- Він, певно, підробив чужу руку, - вирішив Король. (Обличчя присяжних просвітліли.)
“一定是他模仿了別人的笔迹。”国王这么一说，陪审员全都醒悟过来了。
- Даруйте, ваша величносте, - озвався Валет, - я вірша не писав, і ніхто цього не доведе: там нема мого підпису.
这时，武士开口了：“陛下，这不是我写的，他们也不能証实是我写的。末 尾并没有簽名。”
- Якщо ти не поставив підпису, - зауважив Король, - то тим гірше для тебе. Без сумніву, ти мав якийсь лихий намір, - інакше підписався б, як усі порядні люди.
“如果你没有簽名，”国玉说，“只能说明情节更恶劣。这意味着你的狡猾， 否则你就应该像一个诚实的人那样，簽上你的名字。”
Ці слова зняли бурю оплесків: вперше за цілий день Король озвався справді розумним словом.
对此，出现了一片掌声。这真是那天国王所讲的第一句聪明话。
- Це доводить його провину! - мовила Королева.
“那就証明了他犯罪。”王后说。
- Нічого це не доводить! - сказала Аліса. - Ви ж навіть не знаєте, про що той вірш.
爱丽丝却说：“这証明不了什么！啊，你们甚至不知道这首诗写的是什么呀！”
- Читай вірша! - звелів Король.
“快读一读！”国王命令道。
Білий Кролик надяг окуляри.
- Звідки починати, ваша величносте? - запитав він.
白兔戴上了眼镜，问道，“我该从哪儿开始呢？陛下。”
- З початку, - глибокодумно відповів Король, - і читай до кінця. А тоді - закінчуй.
“从开始的地方开始吧，一直读到末尾，然后停止。”国王郑重地说。
І Білий Кролик прочитав такого вірша:
下面就是白兔所读的诗句：
Я знаю від них, що ви в неї були
Й сказали про всіх навпростець.
Вважає вона, що я гідний хвали,
з мене поганий плавець.
“他们说你先是对她，
后又对他谈到了我。
她给我良好的赞誉，
但却说我不会游水。
Він їм передав, що я не пішов
(Ми знаємо, звідки й куди):
Якщо вона справу порушить ізнов,
То вам не минути біди.
“他捎话说我没有前往，
我们知道这并非撒谎。
假如她竟然把事情推进，
你又当处于何种景况？
Я дав їй один, вона йому - два,
А ви нам, здається, три.
Та всі повернулись від нього до вас.
Все ясно: крути - не крути.
我给她一个，他们给他一双，
你给我们三个或者两双，
它们都从他那里归于你方，
反正从前都是我的，一样一样。
Коли ж доведеться мені чи їй
Відповідати за те,
Він вірить, що ви їх, як нас колись,
воленьку віддасте.
“假如我或她竟然会
掉进这个是非漩涡，
他请你解除他的冤枉，
就如我们早先的期望。
Ще доки на неї дур не найшов,
ви в понятті моїм
муром, який недоречно зійшов
Між нами, між ними й між ним.
“我的想法就是你的那样，
也就是她有过的诗章，
你在他和我们之间，
早已成了难越的屏障。
Що їй вони любі - йому не кажіть,
(Ціну треба знати словам):
До вічного віку секрет бережіть,
Мені лиш відомий та вам.
“切勿告诉他：她最喜欢他们，
这必须永远是个秘密。
也切勿告诉其他人，
只在你我之间。”
- Це найважливіше свідчення, яке ми сьогодні чули, - потер руки Король. - Отож нехай присяжні...
“这是我们听到的最重要的証据了，”国王擦著手说，“现在请陪审员……”
- Якщо хтось із них розтлумачить цей вірш, - перебила його Аліса (за останні хвилини вона так виросла, що вже анітрохи не боялася перебити Короля), - я дам йому шість пенсів. Я не бачу в ньому ані крихти глузду!
“如果有谁能解释这些诗，我愿意给他六十便士，我认为这些诗没有任何意 义。”爱丽丝这么说。（就在刚才的那一瞬间，她已经长得十分巨大，所以她一 点也不怕打断国王的话。）
Присяжні занотували в табличках: «Вона не бачить у ньому ані крихти глузду», - але розтлумачити вірш не зохотився ніхто.
陪审员都在纸板上写下：“她相信这些诗没有任何意义。”但是他们中没有 一个试图解释一下这些诗。
- Якщо у вірші нема глузду, - сказав Король, - то нам і гора з пліч, бо тоді не треба його й шукати.
Він розправив аркуш на коліні і, заглядаючи туди одним оком, додав:
- А втім, а втім... Певний глузд, бачиться, тут усе-таки є... «Хоч з мене поганий плавець»?.. Ти теж чомусь не любиш плавати, га? - звернувся він до Валета.
“如果诗里没有任何意义，”国王说，“那就免除了许多麻烦。你知道，我 们并不要找出什么意义，而且我也不懂什么意义。”国王说着，把这些诗摊开在 膝上，用一只眼睛看着说，“我终于明白了其中的一些意义──‘说我不会游水’ 一─就是说你不会游水，是吗，”国王对着武士说。
Валет сумно похитав головою.
- Хіба по мені видно? - запитав він. (Не видно було б хіба сліпому - він був картонний.)
武士伤心地摇摇头说：“我像会游水的吗？”（他肯定不会游水的，因为他 全部是由硬纸片做成的。）
- Поки що сходиться, - сказав Король і далі забурмотів. - «Ми знаємо, звідки й куди...» - це, звісно, стосується присяжних... «Я дав їй один, вона йому - два» - то ось що він робив із пиріжками!..
“现在全对了，”国王说，一面又继续嘟嚷著这些诗句：“我们知道这并非 撒谎’──这当然是指陪审员的──‘我给她一个，他们给他一双’──看，这 肯定是指偷的馅饼了，是吗？……”
- Але далі сказано: «Та всі повернулись від нього до вас», - зауважила Аліса.
“但后面说‘它们都从他那里归于你方。’”爱丽丝说。
- Певно, що повернулись! - тріумфально вигукнув Король, показуючи на таріль з пиріжками. - «Все ясно, крути - не крути...»
- А далі це: «Ще доки на неї дур не найшов...» На тебе ж, любонько, здається, ніколи дур не находить? - звернувся він до Королеви.
“是啊，它们都在，没有比这更清楚的了。”国王手指著桌上的馅饼，得意 地说，“那么再看：‘也就是她有过的诗章，’亲爱的，我想你没有过诗章吧？” 他对王后说。
- Ніколи! - ревнула Королева й пожбурила чорнильницею в Ящура.
(Горопашний Крутихвіст облишив був писати пальцем, побачивши, що це марна трата часу, але тепер, коли чорнило патьоками стікало йому по обличчю, почав підставляти пальця під нього і знову гарячково водив ним по табличці.)
“从来没有！”王后狂怒著说，并把桌上的墨水缸扔到了壁虎比尔的身上。 那个不幸的比尔已经不再用手指在纸板上写字了，因为他发现这样是写不出宇来 的。但是现在他又急忙蘸著脸上的墨水写了。
- Правда, не находить? - перепитав Король, лукаво мружачи очі.
- Ні! Ні! - затупотіла ногами Королева.
- Тоді суддя тут правди не знаходить, - сказав Король, з усміхом обводячи очима залу.
Запала гробова тиша.
“这话没有湿胀（‘诗章’的谐音一─译者注）你吧！”国王带着微笑环视 著法庭说。但是法庭上一片寂静。
- Це каламбур, - ображено додав він, і всі засміялися.
- Нехай присяжні обміркують вирок, - повторив Король уже чи не вдвадцяте за день.
“这算一句俏皮话吧！”国王发怒了，而大家却笑了起来。“让陪审员考虑 评审意见。”国王这天人约是第二十次说这话了。
- Ні, ні! - урвала Королева. - Спершу страта, а тоді вирок!
“不，不，”王后说，“应该先判决，后评审。”
- Нісенітниця! - голосно вигукнула Аліса. - Як могло вам таке прийти в голову!
“愚蠢的废话，竟然先判决！”爱丽丝大声说。
- Замовкни! - крикнула Королева, буряковіючи.
“住嘴！”王后气得脸色都发紫了。
- Не замовкну! - відповіла Аліса.
“我偏不！”艾丽丝毫不示弱地回答。
- Відтяти їй голову! - вереснула Королева.
Ніхто не ворухнувся.
“砍掉她的头！”王后声嘶力竭地喊道。但是没有一个人动一动。
- Та хто вас боїться! - сказала Аліса, яка на той час уже виросла до своїх звичних розмірів. - Ви ж просто колода карт!
“谁理你呢？”爱丽丝说，这时她已经恢复到本来的身材了，“你们只不过 是一副纸牌！”
Тут раптом усі карти знялися в повітря й ринули на неї. Аліса ойкнула - чи то з переляку, чи спересердя, - почала від них відбиватися і... побачила, що лежить на березі, поклавши голову сестрі на коліна, а та обережно змахує їй з обличчя сухі листочки, звіяні вітром з найближчого дерева.
这时，整副纸牌上升到空中，然后又飞落在她身上，她发出一小声尖叫，既 惊又怒，她正在把这些纸牌扬去，却发觉自己躺在河岸边，头还枕在姐姐的腿上， 而姐姐正在轻轻地拿掉落在她脸上的枯叶。
- Алісо, люба, прокинься! - сказала сестра. - Та й довго ж ти спала!
“醒醒吧，亲爱的爱丽丝，”她姐姐说，“看，你睡了多久啦！”
- Зате який дивний сон я бачила! - сказала Аліса і стала переповідати все-все, що їй запам'яталося з незвичайних пригод, про які ти щойно прочитав.
Коли вона скінчила, сестра поцілувала її, мовивши:
- Що й казати, моє золотко, сон і справді дивний. Але вже вечоріє - біжи-но пити чай.
Аліса підвелася і щодуху побігла додому, не перестаючи дивуватися, який же чудовий їй наснився сон.
“啊，我做了个多奇怪的梦啊！”爱丽丝尽她所记忆的，把那些奇怪的经历， 告诉了姐姐。也就是你刚才读过的那些。当她说完了，姐姐吻了她一下说：“这 真是奇怪的梦，亲爱的，但是现在快去喝茶吧，天已经不早了。”于是爱丽丝站 起来走了，一面走，一面还费劲地想，她做了个多奇妙的梦呀！
А сестра так і залишилася сидіти, підперши голову рукою. Вона дивилася, як сідає сонце, і думала про малу Алісу, про всі її дивовижні пригоди, аж поки й сама не поринула в сон...
爱丽丝走后，她姐姐仍静坐在那里，头向前支在一只手上，望着西下的夕阳， 想着小爱丽丝和她梦中的奇幻经历，然后自己进人了梦乡。下面就是她的梦。
І найперше наснилася їй сама Аліса: тендітні руки малої знов обплели її коліна, а ясні, жваві оченята заглядали їй у вічі... Вона чула всі відтінки її голосу, бачила, як Аліса звично стріпує головою, відкидаючи непокірні пасма волосся, що вічно спадали їй на очі. І доки вона отак уважно слухала (так їй, принаймні, здавалося), все довкола стало оживати й повнитися чудернацькими істотами з Алісиного сну...
开始，她梦见了小爱丽丝本人，又一次双手抱住了膝盖，用明亮而热切的眼 光仰视著她。她听到小爱丽丝的声音，看到了她的头微微一摆，把蓬乱的头发摆 顺了些，这是她常常见到的情景。当她听著、听著爱丽丝说的话时，周围的环境 随着她小妹妹梦中的那些奇异动物的降临而活跃起来了。
Ось пробіг Білий Кролик, шелеснувши високою травою біля самих її ніг... десь у сусідньому ставку захлюпотілася, тікаючи, нажахана Миша... чутно було, як дзенькають чашки на нескінченній гостині Шаленого Зайця та його приятелів... як пронизливо верещить Королева, посилаючи на страту своїх безталанних гостей... і знов дитина-порося чхала на колінах у Герцогині, а довкола брязкали тарілки та полумиски... знову в повітрі чувся Грифонів крик, порипування Ящурового пера та кректання придушених морських свинок, зливаючись із далекими схлипами горопашного Казна-Що-Не-Черепахи...
白兔跳来蹦去，弄得她脚下的洞草沙沙作响，受惊的老鼠在邻近的洞穴间穿 来穿去，不时扬起一股尘土。她还听到三月兔同它的朋友们共享著没完没了的美 餐时碰击茶杯的声音，以及王后命令处决她的不幸客人的尖叫声。同时也听到猪 孩子在公爵夫人腿上打喷嚏，以及盘碗的摔碎声。甚至听到鹰头狮的尖叫，壁虎 写字时的沙沙声，被制裁的豚鼠的挣扎声等等。这种种声音充满了空间，还混杂 著远处传来的素甲鱼那悲哀的抽泣声。
Отак сиділа вона, приплющивши очі, й майже вірила у країну чудес, хоча знала, що досить їх розплющити, і все знову стане цілком звичайним: то просто вітер шелестітиме травою, і під його подмухами братиметься жмурами й шарудітиме очеретами сусідній став; дзенькіт чашок стане дзеленчанням дзвіночків на шиях овець, а верески Королеви - голосом вівчарика; чхання немовляти, Грифонів крик та решта чудних звуків зіллються в гармидер селянської господи, а далеке мукання корів заступить тяжкі схлипи Казна-Що-Не-Черепахи...
于是她将身子坐正，闭着眼睛，半信半疑自己真的到了奇境世界。尽管她知 道只是重温一个旧梦，而一切都仍会返回现实：蒿草只是迎风作响，池水的波纹 摆动了芦苇。茶杯的碰击声实际是羊颈上的铃铛声，王后的尖叫起源于牧童的吃 喝。猪孩子的喷嚏声，鹰头狮的尖叫声和各种奇声怪音，原来只是农村中繁忙季 节的各种喧闹声。而远处耕牛的低吟，在梦中变成素甲鱼的哀泣。
А далі вона уявила собі, як її мала сестричка стане колись дорослою жінкою і, зберігши до зрілих літ щире й лагідне дитяче серце, збере довкола себе інших дітей і засвічуватиме їм оченята своїми незвичайними оповідями. Можливо, розповідатиме вона їм і про Країну Чудес, що наснилася їй багато років тому; вона перейматиметься їхніми нехитрими жалями і простими радощами, пам'ятаючи своє власне дитинство і щасливі літні дні...
最后，她想像了这样的情景：她的这位小妹妹，以后将成为一位妇女。而她 将会毕生保留着童年时的纯洁珍爱之心。她还会逗引孩童们，用许多奇异的故事， 或许就是许久以前的这个梦游奇境，使得他们眼睛变得更加明亮热切。她也将共 享儿童们纯洁的烦恼，因为这些烦恼就存在于她自己的童年，以及那愉快的夏日 回忆之中。