Досі я міг цитувати звіти, які надсилав Шерлоку Холмсу в перші дні свого перебування в замку Баскервілів. Тепер же я дійшов у своїй розповіді до тієї межі, де змушений облишити цей метод і знову покластися на пам'ять, допомагаючи їй щоденником, який вів увесь час. Кілька уривків з нього дозволять мені підійти до подій, які до останньої дрібниці закарбувалися в моїй голові. Отож я розповідатиму далі, розпочавши з ранку, що настав після нашої невдалої погоні за каторжником, та інших дивних подій на пустищі.
Fin ad ora sono stato in grado di esporre ai lettori i fatti attraverso le relazioni spedite a Sherlock Holmes nei primissimi giorni del mio soggiorno al Maniero. Ora però sono giunto a un punto in cui mi vedo costretto ad abbandonare questo sistema e ad affidarmi ancora una volta ai miei ricordi, aiutandomi col diario da me tenuto in quel tempo. Alcune annotazioni tratte da esso mi trasporteranno in quei luoghi che si sono fissati nella mia memoria in modo incancelabile, facendomene ricordare anche i minimi particolari. Inizio quindi dal mattino successivo a quello della nostra sfortunata caccia alll’evaso e alle altre misteriose impressioni da noi riportate sulla landa.
16 жовтня. Нудний туманний день, сіється дрібний дощ. Над баскервільським замком низько пливе громаддя важких хмар, час від часу вони трохи піднімаються, і тоді стає видно похмуре й горбкувате пустище, пагорби з тонкими сріблястими жилами на схилах, валуни віддалік, які починають блищати, коли на їхні мокрі боки падає світло. Сумно і надворі, і в будинку. Баронет усе ще перебуває в похмурому гуморі після нічних переживань. У мене теж якийсь тягар на серці, я постійно відчуваю, що мені загрожує небезпека, ще жахливіша від того, що я не можу визначити, звідки вона на мене насувається.
16 ottobre. - Giornata piena di nebbia, uggiosa: piove fino fino. La casa è avvolta di nubi che si susseguono senza soluzione di continuità, ma di tanto in tanto rivelano le paurose ondulazioni della brughiera, i fianchi delle colline segnate da sottili striature grigiastre, i massi lontani che scintillano là dove la luce batte sui loro spigoli madidi di umidità. La malinconia incombe fuori e dentro. In Sir Henry, all'eccitazione della notte è succeduto uno stato di abbattimento nero. Ho anch'io una sensazione di peso al cuore e un presentimento di pericolo incombente... un pericolo onnipresente, tanto piú temibile quanto piú inafferrabile.
А хіба я не маю підстав почувати себе саме так? Візьміть до уваги довгий ланцюг подій, які геть усі вказують на існування якихось зловісних сил, що діють навколо нас. У цьому ланцюзі і смерть останнього хазяїна баскервільського замку, яка сталася точно за обставин, зазначених у сімейних переказах, і непоодинокі розповіді селян про появу в пустищі якоїсь дивної істоти. Двічі я сам на власні вуха чув звуки, схожі на далекий собачий гавкіт. Неймовірно, неможливо, щоб вони перебували поза межами дії звичайних законів природи. Примарний собака, який залишає цілком матеріальні сліди і сповнює повітря виттям,— ні, про таке не можна й помислити. Степлтон, а також Мортімер вірять, можливо, у цей забобон, але якщо я маю хоч одну добру якість,— то це здоровий глузд, і ніщо не переконає мене перейти в їхню віру. Зробити так означало б опуститися до рівня селян, яким мало звичайного лютого собаки, їм ще обов'язково треба, щоб у того собаки з пащі й очей бурхало пекельне полум'я. Холмс не захотів би навіть слухати про подібні химери, а я тут є його довіреною особою. Проте факти залишаються фактами: я сам двічі на власні вуха чув у пустищі це виття. І якщо там справді ганяє величезний собака, то все стає зрозумілим. Але де такий собака ховається, де знаходить собі їжу, звідки він прибіг, як це виходить, що ніхто не бачить його вдень? Доводиться визнати, що пояснити все це природними причинами майже так само важко, як і якимись іншими. І потім, якщо навіть не брати собаку до уваги, залишаються чиїсь підступи в Лондоні, чоловік у кебі, а також лист, в якому сера Генрі застерігали відносно пустища. У всякому разі, тут немає нічого неприродного, хоч докласти до цього рук міг як друг, намагаючись захистити баронета, так і ворог. Де він тепер, цей друг чи ворог? Зостався в Лондоні чи приїхав сюди слідом за нами? Невже... Невже той незнайомий на гранітній вершині пагорба — це він?
E non ho forse motivo di temere? Si rifletta alla lunga serie di fatti, tutti indicanti che una qualche sinistra potenza è all'opera intorno a noi. Prima di tutto la morte dell'ultimo proprietario del Maniero, avvenuta proprio nelle condizioni previste dalla leggenda familiare, poi le numerose testimonianze dei contadini confermano la presenza sulla landa di un ignoto animale. Due volte io stesso ho sentito con le mie orecchie un suono somigliante al latrato lontano di un mastino. Ora è incredibile, impossibile, che ciò debba avvenire al di fuori delle leggi ordinarie della Natura. Non si può immaginare un cane fantasma che lascia impronte materiali e riempie l'aria con i suoi ululati. Stapleton può forse credere in una simile superstizione, e può crederci persino Mortimer. Ma se io ho una buona qualità, questa consiste nel mio buon senso, e nulla potrà persuadermi a prestar fede a una simile assurdità. Se questo mi accadesse, mi parrebbe di scendere al livello di quei poveri paesani che non solo credono fermamente in una bestia infernale, ma addirittura la descrivono, e asseriscono di averla vista sputare fuoco e fiamme dalla bocca e dagli occhi. Holmes non crederebbe certamente a simili fandonie, e io agisco per suo incarico. Ma i fatti sono fatti, e io stesso ho udito due volte il suo grido sulla landa. Ammettiamo che esista realmente, libero per la brughiera, un cane enorme: ciò spiegherebbe ogni cosa. Ma dove potrebbe nascondersi questo cane, dove prende il cibo, da dove proviene, e perché non lo si vede mai durante il giorno? Bisogna ammettere che anche una spiegazione naturale offre problemi a spiegarsi quanto l'altra. E poi, indipendentemente dal cane, sussiste sempre il fatto dell'individuo misterioso che ha operato a Londra, l'uomo del cab, la lettera che ha messo in guardia Sir Henry contro la landa. Questi almeno sono elementi reali, ma potrebbero essere tanto l'opera di un amico quanto quella di un nemico. Dove si trova attualmente questo amico o nemico? È rimasto a Londra, oppure ci ha seguiti fino a qua? Potrebbe essere... è mai possibile che sia lo sconosciuto scorto sul picco?
Щоправда, я бачив його тільки мигцем, проте в дечому можу заприсягтися. Він не належить до тих, кого я тут зустрічав, а я вже знаю всіх наших сусідів. На зріст він вищий за Степлтона і набагато худіший від Френкленда. То міг би бути Беррімор, але ми залишили його в баскервільському замку, і він, я впевнений, не подався слідом за нами. Отже, так само як це було в Лондоні, тут нас і далі вистежує якийсь незнайомець. Здихатися його нам не пощастило. Якби мені вдалося знайти цього чоловіка, тоді всі ускладнення для нас нарешті закінчились би. А тому всі свої зусилля я повинен спрямувати на це.
É vero che ne ho colto soltanto un'immagine fuggevole, e tuttavia vi sono alcuni punti sui quali sono pronto a giurare. Non è una persona di quaggiú, eppure ormai ho conosciuto tutti i vicini. Era molto piú alto di statura di Stapleton, e molto piú magro di Frankland. Poteva essere Barrymore, ma noi lo avevamo lasciato a casa, ed era impossibile che ci avesse seguiti. Pure, ne son certo, uno sconosciuto continua a seguirci, così come uno sconosciuto ci seguiva a Londra. Non siamo mai riusciti a seminarlo. Se riuscissi a mettere le mani su questo individuo, forse riusciremmo alla fine a venire a capo di tutte le nostre difficoltà. Ed è a quest’unico scopo che io devo dedicare tutte le mie energie.
Першим моїм бажанням було розповісти про свій план серові Генрі. Та добре поміркувавши, я дійшов набагато розумнішої думки — грати у свою власну гру і менше молоти язиком. Сер Генрі мовчить, до всього неуважний. Оте виття в пустищі неабияк вплинуло на його нерви. Я нічого йому не казатиму, щоб не посилювати його неспокій, але вживу своїх власних заходів для досягнення поставленої мети.
Il mio primo impulso è stato di rivelare i miei progetti a Sir Henry. Ma poi, ripensandoci, ho deciso di agire da solo e di parlare il meno possibile con chiunque. Il baronetto è silenzioso e distratto. I suoi nervi sono rimasti stranamente scossi da quel grido echeggiato sulla landa. Non dirò nulla che possa accrescere le sue preoccupazioni, ma mi muoverò da solo per raggiungere il mio scopo.
Сьогодні вранці після сніданку у нас розігралася невеличка сценка. Беррімор попросив у сера Генрі дозволу поговорити з ним, і вони ненадовго усамітнились у хазяйському кабінеті. Сидячи в більярдній, я кілька разів чув, як вони підвищували голоси, і чудово уявляв, про що йде мова. За якийсь час баронет відчинив двері й покликав мене.
Stamane dopo colazione, un piccolo dramma. Barrymore aveva chiesto il permesso di poter parlare con Sir Henry e i due si sono rinchiusi per un certo tempo nello studio. Io me ne stavo nella sala del biliardo, e piú di una volta ho sentito un suono di voci concitate, il che mi ha fatto supporre con una certa approssimazione di che cosa stessero discutendo. Dopo qualche minuto il baronetto ha aperto la porta e mi ha chiamato.
— Беррімор на нас ображений,— сказав сер Генрі. — Він вважає, що ми повелися нечесно, побігши полювати на його шуряка, чию таємницю він нам відкрив з власної волі.
- Barrymore dice di sentirsi offeso - mi ha spiegato. - Egli ritiene che è stato sleale da parte nostra dare la caccia a suo cognato quando lui ci aveva rivelato il suo segreto di sua spontanea volontà.
Дворецький стояв перед нами дуже блідий, але тримав себе в руках.
Il maggiordomo era in piedi di fronte a noi, pallidissimo ma molto calmo.
— Я, можливо, трохи погарячкував, сер,— сказав він,— і якщо це так, то тоді мені слід вибачитися. Водночас я був дуже здивований, коли почув, що ви, двоє джентльменів, повернулися вранці з пустища, й дізнався про ваше полювання на Селдена. Бідоласі й так доводиться скрутно, не вистачає ще, щоб я когось пускав по його сліду.
- Può darsi che io mi sia espresso troppo violentemente, Sir Henry - ha detto- e in tal caso le chiedo mille scuse. Però son rimasto molto sorpreso quando ho saputo che lor signori erano rientrati stamane dall'aver dato la caccia a Selden. Il disgraziato ne passa già abbastanza senza che io debba mettere altri sulle sue tracce.
— Якби ви розповіли все з власної волі, то це була б зовсім інша річ,— відповів баронет,— а насправді ви заговорили, точніше, заговорила ваша дружина, тільки тоді, коли на вас натиснули, і ви нічого іншого зробити не могли.
- Se tu ce l'avessi detto di tua spontanea volontà, la cosa sarebbe stata diversa - ha protestato il baronetto. - Tu ce l'hai detto, o meglio ce lo ha detto tua moglie, quando ti abbiamo costretto e non hai potuto sottrarti alle nostre precise domande.
— Я не припускав, що ви скористаєтеся з цього, сер Генрі, аж ніяк не припускав.
- Io non pensavo che lei avrebbe approfittato della mia rivelazione, Sir Henry, francamente non pensavo questo.
— Селден небезпечний для суспільства. У пустищі людських осель обмаль, стоять вони далеко одна від одної, а він такий, що ні перед чим не зупиниться. Досить лише глянути на його обличчя, щоб зрозуміти це. Візьміть, наприклад, будинок містера Степлтона: єдиний його захисник — це сам хазяїн. Ніхто не може почувати себе в безпеці, поки злочинець не опиниться за ґратами.
- Ma quell'uomo è un pericolo pubblico. Sulla brughiera ci sono case isolate, e tuo cognato è un uomo che non ha paura di niente e di nessuno. Basta guardarlo in faccia una volta per capirlo. Pensa un po' alla casa del signor Stapleton, per esempio, dove non c'è nessun uomo a difenderla all'infuori di lui. Nessuno può vivere tranquillo qui finché Selden non sarà di nuovo sotto chiave.
— Селден ні до кого в будинок не полізе, сер. У цьому я вам присягаюсь. В Англії він більше нікому не завдасть лиха. Запевняю вас, сер Генрі, за кілька днів буде зроблено всі необхідні приготування, і він вирушить у Південну Африку. Заради Бога, сер, благаю вас не повідомляти поліцію про те, що Селден усе ще в пустищі. Полювати тут на нього вже перестали, отож він може спокійно ховатися, чекаючи, коли буде знайдено потрібний йому пароплав. Виказавши його, ви накличете на мою дружину й на мене великі неприємності. Благаю вас, сер, не звертайтесь до поліції.
- Non entrerà in casa di nessuno, Sir Henry, di questo le do la mia solenne parola d'onore, e non darà piú fastidio a nessuno, in questo paese. Le garantisco che tra pochissimi giorni si farà in modo che egli si trovi in viaggio per l'America del Sud. Per l'amor di Dio, Sir Henry, la supplico! Non informi la polizia che si trova ancora qui sulla landa. Ormai hanno rinunciato a dargli la caccia, e potrà starsene tranquillo sino a quando la nave su cui deve imbarcarsi sarà pronto a salpare. Lei non può tradirlo senza mettere nei pasticci anche mia moglie e me. La supplico, Sir Henry, non dica nulla alla polizia.
— А ви що скажете, Вотсоне?
- Che cosa mi consiglia, Watson?
Я знизав плечима:
— Якщо він без перешкод зникне з Англії, платникам податків стане легше.
Io mi sono stretto nelle spalle. - Se ha davvero intenzione di lasciare il paese, penso che i contribuenti saranno sollevati da uno dei loro tanti problemi.
— А раптом він пограбує кого-небудь перед від'їздом?
- E se poi mi uccide qualcuno prima di scappare?
— Ні, сер, він ніколи не піде на таке божевілля. Ми забезпечили його всім необхідним. Вчинити злочин означало б для нього показати, де він ховається.
- Non commetterebbe mai una pazzia simile, Sir Henry. Ha da noi tutto ciò di cui può aver bisogno. Se perpetrasse un nuovo delitto rivelerebbe il suo nascondiglio.
— Це правда,— мовив сер Генрі. — Добре, Берріморе...
- Questo è vero - ha osservato Sir Henry. - Bene, Barrymore...
— Нехай благословить вас Бог, сер, дякую вам від усього серця! Якби Селдена знову впіймали, мою нещасну дружину це вбило б.
- Che Iddio la benedica, Sir Henry, e grazie a lei dal piú profondo del mio cuore! Se dovessero riprenderlo la mia povera moglie ne morirebbe.
— Як на мене, Вотсоне, то зараз ми допомагаємо здійснити карний злочин. Але після всього, що ми тут почули, я чомусь не почуваю себе здатним виказати цього чоловіка, отож покінчимо з цим. Гаразд, Берріморе, ви можете йти.
- Ho una gran paura che noi ci stiamo rendendo complici di un'azione tutt'altro che onesta: che ne dice, Watson? Ma dopo quanto abbiamo udito, non mi sento di consegnare quel disgraziato alla giustizia: perciò facciamo punto e basta. Va bene, Barrymore, puoi andare.
Промовивши уривчастим голосом кілька вдячних слів, дворецький пішов був до дверей, але зупинився й повернув назад.
L'uomo se n'è andato mormorando alcune incomprensibili parole di gratitudine, ma a un tratto ha esitato ed è ritornato sui suoi passi:
— Ви так добре до нас поставилися, сер, що мені хочеться зробити для вас усе, що я можу. Мені дещо відомо, сер Генрі, і, мабуть, я розповів би все раніше, але про ці речі я дізнався вже потім, коли слідство було закінчено. Я нікому ні про що й словом не прохопився. Мова йде про смерть сера Чарльза. Ми з баронетом схопилися на ноги.
- Lei è stato così buono con noi, Sir Henry, che a mia volta desidero fare quello che posso per lei, in cambio. Io so qualcosa, Sir Henry, e forse avrei già parlato prima, ma l'ho scoperto solo molto tempo dopo l'inchiesta. Sinora non ne ho fatto parola con anima viva. Si tratta della morte del povero Sir Charles. Il baronetto e io siamo balzati in piedi insieme.
— Вам відомо, як він помер?
- Sai com'è morto?
— Ні, сер, цього я не знаю.
- Nossignore, questo non lo so.
— А що ж тоді вам відомо?
- Che cosa sai, dunque?
— Я знаю, чому він був біля хвіртки так пізно. Щоб зустрітися з жінкою.
- So perché si trovava al cancello a quell'ora. Doveva incontrarvi una donna.
— Щоб зустрітися з жінкою? Сер Чарльз?
- Incontrare una donna! Lui?
— Так, сер.
- Sissignore.
— І як її звуть?
- E il nome di questa donna?
— Цього я не знаю, сер, але перші літери імені й прізвища сказати можу: «Л. Л.».
- Non conosco il nome, ma solo le iniziali, che sono L. L.
— Звідки це вам відомо, Берріморе?
- Come fai a sapere questo, Barrymore?
— Ваш дядечко, сер Генрі, одержав того ранку листа. Їх надходило до нього кожного дня багато, бо чоловік він відомий, мав добре серце, а тому кожний, хто опинявся у скруті, охоче звертався до нього по допомогу. Але трапилося так, що того ранку був лише один лист, тому я й звернув на нього увагу. Він надійшов з Кумбі-Трейсі, а адресу було написано жіночим почерком.
- Ecco, Sir Henry, suo zio quella mattina aveva ricevuto una lettera. Di solito ne riceveva moltissime perché era un uomo molto noto e conosciuto per il suo buon cuore, e così tutti quelli che si trovavano nei guai si rivolgevano a lui. Quella mattina però, per caso, giunse quell'unica lettera, e perciò io la notai. Proveniva da Coombe Tracey, e l'indirizzo era scritto con calligrafia femminile.
— А що було далі?
- E poi?
— Ну, сер, далі я про той лист взагалі перестав думати і ніколи б про нього більше не згадав, якби не моя дружина. Кілька тижнів тому вона взялася прибрати в робочому кабінеті сера Чарльза — після його смерті туди ще ніхто не заходив — і знайшла в глибині каміна залишки спаленого листа. Більша його частина перетворилася на попіл, але малесенький клаптик, краєчок сторінки, вцілів, і написане ще можна було прочитати, хоч чорнило й посіріло від вогню. Як на нашу думку, то був постскриптум в кінці листа, і в ньому говорилося: «Благаю вас, благаю як джентльмена, спаліть цього листа і будьте біля хвіртки о десятій годині». Внизу стояли ініціали «Л. Л.».
- E poi, Sir Henry, non pensai piú a questo particolare, e non ci avrei mai piú pensato se non fosse stato per mia moglie. Qualche settimana fa, mia moglie stava ripulendo lo studio di Sir Charles, che non era stato piú toccato dalla sua morte, quando trovò nella cenere del caminetto una lettera bruciata. La maggior parte del foglio era completamente annerita e in pezzi, ma una piccola striscia, proprio al termine della pagina, era ancora intera, e la scrittura leggibile, benché risultasse grigia su uno sfondo nero. Pareva un postscriptum, a chiusa della lettera, e diceva: "La prego, la prego, se è un gentiluomo, bruci questa lettera e si trovi al cancello alle dieci". Sotto era firmato con le due iniziali L. L.
— Цей клаптик паперу у вас?
- Può mostrarmi questa striscia?
— Ні, сер, він розсипався на порох у мене в руках.
- No, signore: si è disfatta in briciole non appena l'abbiamo rimossa.
— А до того сер Чарльз одержував листи, написані таким же почерком?
- Sir Charles aveva ricevuto altre lettere con quella scrittura?
— Не знаю, сер, я не звертав особливої уваги на його листи. Я й до цього листа не дуже придивлявся, просто того дня він був єдиним.
- Ecco, francamente non feci mai particolare attenzione alla sua corrispondenza e non avrei notato neppure quella, se non ci fosse stata la combinazione che fu recapitata isolatamente.
— А ви не здогадуєтеся, хто це «Л. Л.»?
- E tu non hai nessuna idea di chi sia questa L. L.?
— Ні, сер. Так само, як і ви. Але, гадаю, якби нам пощастило знайти цю леді, ми дізнались би про смерть сера Чарльза набагато більше.
- No, signore. Ne so su questo punto quanto lei, ma sono certo che se riuscissimo a rintracciare questa signora sapremmo molte piú cose intorno alla morte di Sir Charles.
— Не розумію вас, Берріморе, як ви додумалися приховати таку важливу інформацію!
- Io non riesco a capire, Barrymore, come tu abbia potuto tacere sino a oggi una notizia di tanta importanza!
— Розумієте, сер, зразу ж після того як ми знайшли лист, нас спіткало власне лихо. Та й сера Чарльза ми з дружиною дуже любили, бо він стільки для нас зробив. Отож якби ми й почали ворушити минуле, серові Чарльзу це все одно не допомогло б, а коли в справі замішано жінку, треба бути особливо обережним. Навіть найкращі з нас...
- Il fatto è, Sir Henry, che ciò è accaduto subito dopo che si erano iniziati i nostri guai personali. E poi, sia mia moglie che io eravamo molto affezionati a Sir Charles, com'è facile immaginare dopo quanto egli ha fatto per noi. Rivangare un fatto simile non sarebbe servito a nulla per il nostro povero padrone, e bisogna star sempre in guardia quando c'è di mezzo una donna. Anche il migliore di noi...
— Ви подумали, що це може завдати шкоди його репутації?
- Hai pensato che questo fatto avrebbe potuto recar danno alla sua reputazione?
— Я подумав, сер, що нічого доброго це дати не може. Але сьогодні ви повелися з нами дуже доброзичливо, і з мого боку було б негарно не сказати вам усього, що я знаю.
- Ecco, temevo che da questo non potesse venire nulla di bene. Ma ora che lei si è mostrato cosi generoso con noi, sento che mi comporterei ingiustamente nei suoi confronti se non le dicessi tutto quello che so a questo proposito.
— Дуже добре, Берріморе, ви можете йти.
Коли дворецький вийшов, сер Генрі повернувся до мене.
— Ну, Вотсоне, що ви думаєте про цей новий промінь світла?
- Va bene, Barrymore; puoi andare. Dopo che il maggiordomo si è congedato, Sir Henry si è rivolto a me. - Dunque, Watson, che cosa ne pensa di questa luce nuova?
— Від нього темрява, здається, стала ще густішою.
- Mi sembra che lasci le tenebre ancora piú fitte.
— Я теж так вважаю. Але якби нам пощастило знайти цю «Л. Л.», усе прояснилося б. Та ми знаємо вже чимало. Знаємо, що існує жінка, якій відомо саме те, що нас цікавить, і нам треба лише знайти її. Що, на вашу думку, нам слід тепер зробити?
- E quel che penso anch'io. Ma se riuscissimo a ripescare questa L. L., forse le cose si chiarirebbero. Almeno sappiamo questo, che c'è qualcuno al corrente dei fatti. Ora si tratta di rintracciare questa donna. Che cosa dovremmo fare, secondo lei?
— Негайно написати про все Холмсу. Це дасть йому той ключ, який він намагався знайти. Я майже впевнений, що він зразу ж сюди приїде.
- Prima di tutto dobbiamo informare Holmes. Ciò gli darà l'indizio di cui sta andando in cerca. E mi stupirei che non vi riuscisse.
Я пішов до себе й написав Холмсу докладний звіт про цю вранішню розмову. Останнім часом мій друг, наскільки я розумію, дуже заклопотаний, бо листи, які я одержую з Бейкер-стріт, тепер нечисленні й короткі, інформація, яку я йому дав, у них ніяк не коментується, а мета мого приїзду сюди згадується лише побіжно. Очевидно, справа про шантаж забирає в нього всі сили. А проте нові факти неодмінно привернуть його увагу, в ньому знову заговорить цікавість до тутешніх подій. Як би мені хотілося, щоб він був тут!
Tornato nella mia camera, ho steso a Holmes la mia relazione sulla conversazione di poco prima. Certo, in quest'ultimo periodo di tempo doveva essere molto affaccendato, poiché le notizie che ricevevo da Baker Street erano sempre brevi e scarse, senza alcun commento alle informazioni che io gli andavo a mano a mano fornendo, e senza quasi alcun riferimento alla mia missione. Senza dubbio quella faccenda di ricatti lo sta assorbendo completamente, eppure questo fatto nuovo deve per forza fermare la sua attenzione e riaccendere il suo interesse. Come vorrei che fosse qui!
17 жовтня. Сьогодні цілий день ллє дощ, вода біжить з даху й шурхотить у листі плюща на стіні. Згадався каторжник у похмурому, холодному пустищі, де ніде сховатися від дощу. Нещасний! Хоч би які були вчинені ним злочини, зараз йому доводиться скрутно, і це певною мірою спокутує його провину. А потім я подумав ще про одного чоловіка — обличчя у віконечці кеба, постать на тлі Місяця. Він, цей невидимий підглядач, людина з темряви, також бродить у цю зливу просто неба? Ввечері я надів плащ і подався далеко в глиб залитого водою пустища, яке моя уява наповнила якимись небезпечними тінями, а дощ періщив мені в обличчя й у вухах свистів вітер. Нехай боронить Бог того, хто забреде тепер у велику Грімпенську трясовину, бо навіть гориста частина пустища перетворюється на грузьке болото. Я знайшов чорний скелястий пагорб, на якому бачив напередодні самотню постать підглядача, і з його кам'янистої вершини оглянув невисоке голе плато. Його жовтувато-коричневою поверхнею прокочувалися шквали дощу, над землею низько слалися важкі свинцеві хмари, сповзаючи сірими вінками із схилів химерних на вигляд пагорбів. Далеко-далеко в улоговині по ліву руку від мене піднімалися над деревами ледве видні в тумані дві вузькі вежі замку Баскервілів. Це була єдина ознака існування тут людського життя, якщо не брати до уваги доісторичних халуп, густо розкиданих по схилах горбів. І ніде жодних слідів самотнього чоловіка, якого я бачив на цьому самому місці дві ночі тому.
17 ottobre. - La pioggia è caduta tutto il giorno frusciando sulI'edera e gocciolando dalle gronde. Ho pensato al forzato, solo, nella landa tetra, al freddo, senza un ricovero. Poveraccio! Qualsiasi siano stati i suoi delitti, ha già sofferto abbastanza e in parte li ha espiati. Ho ripensato poi ad altre cose... alla faccia che sbucava dal cab, alla figura stagliata contro la luna. Era anche lui là sotto quel diluvio, quell'osservatore non veduto, quell'uomo delle tenebre? A sera mi sono infilato l'impermeabile e ho passeggiato per la landa fradicia, pieno di pensieri cupi, mentre la pioggia mi frustava il viso e il vento mi fischiava nelle orecchie. Che Dio aiuti coloro che si avventurano in questo momento entro la grande Palude, poiché anche gli altipiani asciutti stanno trasformandosi in acquitrini. Ho ritrovato il Black Tor su cui avevo scorto l'insonne solitario, e dalla sua vetta scoscesa mi sono sporto a mia volta a contemplare i malinconici pendii. Improvvisi scrosci di pioggia si abbattevano sulla sua parete rossiccia, e le nubi pesanti, plumbee, pendevano basse su tutto il paesaggio, trascinandosi in grigie ghirlande lungo i fianchi di queste alture lunari. Nella lontana depressione a sinistra, semi-nascoste dalla foschia, le due sottili torri del Maniero di Baskerville si levavano alte sopra agli alberi. Erano gli unici segni visibili di vita umana, a eccezione delle capanne preistoriche che si ammucchiavano ammassate le une sulle altre sui pendii delle colline. Ma in nessun luogo vedevo traccia dell'uomo solitario che avevo scorto in quel punto preciso due notti prima.
Коли я повертався назад, мене наздогнав доктор Мортімер, який їхав у бідці вибоїстим путівцем з боку віддаленої ферми Фаулмайєр. Весь час він був дуже до нас із сером Генрі уважний, не минало й дня, щоб він не завітав у баскервільський замок і не поцікавився, як ми ся маємо. Доктор посадив мене в бідку й підвіз додому. Він дуже стурбований тим, що зник його малий спанієль. Собака побіг у пустище й не повернувся. Я заспокоював його, як тільки міг, проте з голови мені не йшов поні, що потонув у Грімпенській трясовині, отож не думаю, що доктор Мортімер побачить свого спанієля знов.
Sulla strada del ritorno sono stato raggiunto dal dottor Mortimer che se ne veniva nel suo calesse su per una tormentata pista di brughiera che partiva dalla lontana fattoria di Foulmire. Egli si è sempre mostrato pieno di attenzione nei nostri riguardi, e non è quasi passato giorno che non sia venuto al Maniero a informarsi della nostra salute. Ha insistito per farmi salire sul suo calesse e mi ha accompagnato verso casa. Era angosciato per la scomparsa del suo cane. Si era allontanato verso la brughiera e non è piú ritornato. Ho cercato di consolarlo come meglio ho potuto, ma pensavo al cavallino scomparso nella Palude di Grimpen, e ho una gran paura che non rivedrà mai piú la sua bestiola.
— До речі, Мортімере,— сказав я, підскакуючи разом з ним на вибоях путівця,— мабуть, у радіусі ваших поїздок майже немає людей, яких би ви не знали?
- A proposito, Mortimer - dissi mentre avanzavamo sobbalzando lungo la strada ineguale - non credo vi sia molta gente che abita da queste parti che lei non conosce.
— Думаю, таких зовсім немає.
- Che io sappia no.
— Чи не можете ви мені в такому разі сказати ім'я і прізвище жінки, ініціали якої «Л. Л.»?
- Saprebbe dunque dirmi il nome di una donna le cui iniziali corrispondano a L. L.?
Доктор на кілька хвилин замислився.
Per qualche istante stette a pensare, poi rispose:
— Ні,— відповів він нарешті. — Правда, тут є трохи циган і наймитів, про яких я нічого не можу сказати, а серед хуторян і джентрі ні в кого таких ініціалів немає. Е ні, зачекайте,— додав він по паузі,— є ще Лора Лайонз, бачите, ініціали «Л. Л.», але вона живе в Кумбі-Трейсі.
- No. Ci sono alcune zingare e delle lavoranti a giornata di cui non saprei dire niente, ma tra i fattori e la gente del contado non vi è nessuno che risponda a queste iniziali. Però, aspetti un momento! - soggiunse dopo una pausa. - C'è Laura Lyons, le sue iniziali sono proprio L. L., ma abita a Coombe Tracey.
— А хто вона така? — спитав я.
- Chi è? - domandai.
— Дочка Френкленда.
- La figlia di Frankland.
— Що! Дочка цього старого дивака?
- Cosa? Del vecchio Frankland il matto?
— Саме так. Вона вийшла заміж за художника на прізвище Лайонз, який приїжджав сюди на етюди. Він виявився негідником і покинув її. Але провину за це, з того, що я чув, не можна покласти цілком на когось одного з них. Батько відмовився від неї, бо вона вийшла заміж без його згоди, а, можливо, також і з деяких інших причин. Таким чином, обидва гріховоди — і старий, і молодий — дали молодій жінці ковтнути лиха.
- Precisamente. Ha sposato un artista di nome Lyons, che era venuto a dipingere sulla landa, un mascalzone che poi l'ha abbandonata. Da quanto però mi è stato detto, può darsi che la colpa non fosse stata tutta da una parte sola. Frankland si rifiutò di mantenere relazioni con lei, adducendo che si era sposata senza il suo consenso, e forse anche per qualche altro motivo. Così, tra il vecchio imbroglione e il giovane, la povera ragazza ne ha viste delle belle.
— А з чого вона живе?
- Come vive?
— Старий Френкленд, я так думаю, дає їй дещо на утримання, звичайно, небагато, бо його власні справи неабияк занепали. Та хоч би на що вона заслуговувала, не можна було дозволити їй безнадійно опускатися дедалі нижче. Її історія стала тут відомою, і люди трохи допомогли чесно заробляти на прожиття. Серед них був Степлтон, а також сер Чарльз. Я теж дещо їй вділив. Ми робили це для того, щоб вона навчилася друкувати на машинці.
- Credo che il vecchio Frankland le passi una miseria, ma devono essere proprio quattro soldi, perché anche lui è in cattive acque. Ma, anche se se lo è meritato, non si può permettere che quella disgraziata figliuola vada a finir male senza possibilità di rialzarsi. La sua storia è stata risaputa, e parecchi si sono messi d'accordo per permetterle di guadagnarsi da vivere onestamente. Stapleton è stato il primo a dare il buon esempio, imitato subito da Sir Charles. Anch'io ho contribuito con pochi spiccioli. Si trattava di metterle su un ufficio di dattilografia.
Мортімер хотів дізнатися, чому я питаю його про все це, і мені пощастило задовольнити його цікавість, сказавши не надто багато, бо нам немає ніякої рації комусь довіряти. Завтра вранці я подамся в Кумбі-Трейсі, і якщо мені вдасться побачити місіс Лауру Лайонз, цю даму з сумнівною репутацією, буде зроблено великий крок до того, щоб пролити світло бодай на одну подію в ланцюзі таємниць. Я стаю справді мудрим як змій, бо коли Мортімер зовсім був притис мене своїми запитаннями, я ніби випадково поцікавився в нього, до якого типу належить череп Френкленда, після чого решту шляху слухав лекцію з краніології. Отож роки, проведені з Холмсом, не минули для мене марно.
Voleva sapere lo scopo del mio interessamento, ma sono riuscito a soddisfare la sua curiosità senza dirgli troppo, poiché non vi è motivo che io debba mettere chicchessia a parte del nostro segreto. Domattina mi recherò a Coombe Tracey, e se riesco a scovare questa signora Laura Lyons di dubbia reputazione, avrò fatto un gran passo in avanti verso la soluzione di uno almeno dei tanti fatti che formano questa lunga catena di misteri. Certo si sta sviluppando in me la saggezza del serpente, poiché quando Mortimer insistette nelle sue domande sino a diventare importuno, gli domandai in tono indifferente a che tipo di cranio appartenesse quello di Frankland, e così non intesi parlare che di craniologia per il resto della nostra scarrozzata. Non per niente vivo da tanti anni con Sherlock Holmes!
Цього непогожого, тоскного дня відбулася ще одна подія, яку я повинен описати. Маю на увазі мою останню розмову з Беррімором, яка дає мені в руки сильну карту,— коли настане слушний час, я з неї піду.
Devo ancora registrare un altro incidente di questa tempestosa e malinconica giornata. Si tratta della conversazione avvenuta tra Barrymore e me, e che mi dà in mano un'altra carta importante da giocare al momento opportuno.
Мортімер залишився в нас на обід, після якого вони з баронетом грали в екарте. Дворецький приніс мені каву в бібліотеку, і я скористався з нагоди, щоб поставити йому кілька запитань.
Mortimer era rimasto per la cena, e dopo il pasto lui e il baronetto si erano messi a giocare a carte. Il maggiordomo servì il caffè in biblioteca, e io colsi quest'occasione per rivolgergli alcune domande.
— Ну що,— спитав я , — поїхав уже ваш дорогоцінний родич чи все ще десь ховається?
- Dunque - dissi - quel suo caro parente se n'è andato, o è ancora nella landa?
— Не знаю, сер. Господи, та хоч би вже поїхав, бо тут від нього самі тільки неприємності! Я навіть не чув про нього, відколи востаннє відніс йому в пустище їжу, а це було три дні тому.
- Non lo so, signor dottore. Prego Dio che se ne sia andato, poiché non ha fatto che procurarci dei guai! Non ne ho piú saputo nulla da quando gli ho lasciato da mangiare l'ultima volta, tre giorni fa.
— А тоді ви його бачили?
- Non lo ha piú visto da allora?
— Ні, сер, але їжі на місці не було, коли я на другий день туди пішов.
- Nossignore; ma il cibo non c'era piú quando io mi sono recato là l'ultima volta.
— Отже, він ще там?
- Allora certamente ci è andato!
— Та треба думати, що так, сер, якщо тільки їжу не взяв отой другий.
- È probabile, a meno che non sia stato l'altro uomo a prenderlo.
Моя рука з чашкою кави завмерла на півдорозі, а я витріщився на Беррімора.
Rimasi con la tazza del caffè a mezz'aria, e fissai Barrymore a occhi sgranati.
— Ви знаєте, що там ще хтось?
- Ma allora lei sa che c'è un altro uomo!
— Так, сер, у пустищі переховується ще один чоловік.
- Sissignore; c'è un altro uomo sulla landa.
— Ви його бачили?
- Lei l’ha visto?
— Ні, сер.
- No, signore.
— Тоді звідки ви про нього знаєте?
- E come fa a saperlo, allora?
— Мені говорив про нього Селден, сер, з тиждень чи більше тому. Той чоловік теж ховається, але він, наскільки я зрозумів, не каторжник. Мені це не подобається, докторе Вотсоне, відверто вам кажу: не подобається! — з несподіваною щирістю раптом вихопилося в нього.
- Me lo ha detto Selden, signor dottore. Circa una settimana fa o anche piú. Anche lui si nasconde, ma non è un forzato, da quanto mi è parso di capire. La cosa non mi piace, dottor Watson... Le dico francamente che non mi piace affatto! - Disse queste parole con uno scoppio improvviso di apprensione sincera.
— Послухайте мене, Берріморе! Мене ніщо, крім інтересів вашого хазяїна, тут не цікавить. Я приїхав сюди з єдиною метою — допомогти йому. Скажіть мені чесно, що саме вам не подобається.
- Ora mi ascolti bene, Barrymore! Io in tutta questa storia non ho nessun interesse: m'importa soltanto in rapporto al suo padrone. Io sono venuto qui al semplice fine di aiutarlo. Mi dica francamente che cos'è che non le piace.
Беррімор якусь хвилину вагався, наче шкодуючи про власну нестриманість чи не знаходячи слів, щоб висловити свої почуття.
Barrymore esitò per un attimo, quasi rimpiangesse il suo impulso di poc'anzi, o come se trovasse difficile esprimere i propri sentimenti.
— Та все, що там відбувається! — нарешті вигукнув він, махнувши рукою в бік залитого дощем вікна, яке виходить на пустище. — Я ладен заприсягтися: десь там іде підла гра, затівається чорний злочин. Ах, який би я був радий, сер, якби побачив, що сер Генрі повертається в Лондон!
- È tutto questo trambusto, signor dottore! - esclamò infine agitando una mano verso la finestra sferzata dalla pioggia che dava sulla landa. - Qui si sta consumando qualche schifezza, qualche mascalzonata, sarei pronto a giurarlo! Darei non so cosa per vedere Sir Henry sano e salvo a Londra!
— Але що саме так вас непокоїть?
- Ma che cos'è che le da tanta angoscia?
— А ви згадайте смерть сера Чарльза! І хоч би що казав слідчий, то була погана смерть. Послухайте, які звуки лунають у пустищі вночі. Ніхто після заходу сонця туди не піде, навіть якщо за це платитимуть гроші. А отой незнайомий, що там ховається, стежачи за кимось і чогось чекаючи? Чого саме? І що це все означає? А це означає, що всім, хто носить ім'я Баскервілів, буде кепсько, і я з превеликою радістю покину це місце того самого дня, коли нові слуги сера Генрі візьмуть на себе турботи про баскервільський замок.
- Pensi alla morte di Sir Charles! É stata una ben triste faccenda, nonostante quello che ne ha detto il magistrato inquirente. Pensi ai rumori che si odono sulla landa di notte! Non c'è uomo al mondo che sarebbe disposto ad attraversarla dopo il calar del sole, nemmeno se lo pagassero a peso d'oro! Pensi a quello sconosciuto che si nasconde laggiú, a spiare e ad aspettare! Che cosa aspetta? Che cosa ha in animo? Certo nulla di buono per chi porta il nome di Baskerville, e io sarei felice di andarmene il giorno stesso in cui arriveranno a prender cura del Maniero i nuovi dornestici di Sir Henry.
— До речі, про незнайомого,— мовив я . — Ви можете що-небудь розповісти про нього? Що казав Селден? Він знає, де той ховається або що робить?
- Ma, tornando a questo sconosciuto - insistetti io - sa dirmene nulla? Che cosa le ha detto Selden? Ha scoperto dove si nasconde o che cosa fa?
— Селден бачив його двічі чи тричі, але той чоловік — битий жак, і моєму родичу не вдалося чогось про нього довідатися. Спочатку Селден вважав, що то поліцейський, але швидко збагнув: незнайомий має на меті щось інше. Наскільки Селден зрозумів, це якийсь джентльмен, але що саме той робить у пустищі, для нього лишилося загадкою.
- Lo ha veduto un paio di volte, ma mio cognato è un uomo che non si sbottona. A tutta prima ha pensato che fosse della polizia, ma ben presto si è accorto che aveva faccende sue personali cui badare. Gli è parso che fosse un signore, ma non èriuscito a capire che cosa facesse.
— А де він переховується?
- E dove ha detto che viveva?
— Селден каже, що в старих оселях на схилі пагорба — в отих кам'яних хижах, де колись жили первісні люди.
- Tra le vecchie case sul ciglio della collina... in quelle capanne di pietra dove abitavano una volta i popoli antichi.
— А що він їсть?
- Ma come fa a procurarsi da mangiare?
— Селден з'ясував, що в незнайомого є хлопець, який носить йому все необхідне. Мені навіть здається, що цей посланець ходить по харчі в Кумбі-Трейсі.
- Selden ha scoperto che c'è un ragazzo che lavora per lui e gli porta tutto ciò di cui ha bisogno. Credo si rechi per provviste a Coombe Tracey.
— Добре, Берріморе. Ми, мабуть, ще поговоримо про це іншим разом.
Коли дворецький пішов, я наблизився до темного вікна й подивився крізь каламутну шибку на хмари, що бігли вгорі, й на дерева, верхівки яких метлялися під поривами вітру. В такий буряний вечір навіть у теплій оселі незатишно, то що вже казати про кам'яну хижу в пустищі. Як пристрасно треба ненавидіти, щоб з власної волі зачаїтися в такому місці й у такий час! І які серйозні, продумані наміри повинні бути в того чоловіка, щоб він піддавав себе цим тяжким випробуванням! Там, у кам'яній хижі в пустищі, здається, й сховано самісіньку сіль проблеми, над якою я постійно сушу собі голову. Присягаюсь, не мине й дня, як я зроблю все, що в людських силах, щоб розкрити цю таємницю.
- Benissimo, Barrymore. Parleremo piú a lungo di ciò in una prossima occasione. Non appena il maggiordomo se ne fu andato, mi diressi alla finestra buia, e guardai attraverso il vetro appannato le nubi in corsa e l'inquieto filare degli alberi squassati dal vento. La notte era già terribile in questa comoda casa; ma che cosa deve essere in una capanna di pietra abbandonata sulla landa? Quale sete d'odio può spingere un uomo ad appiattarsi in un luogo simile, in tale inferno? E quale scopo segreto e terribile lo sprona a una così dura attesa? Laggiú, in quella capanna sulla landa, mi sembra si nasconda il fulcro del problema che da tanto tempo mi assilla. E, lo giuro, non passerà altro giorno senza che io abbia tentato tutto ciò che è in mio potere per giungere a svelare questo mistero.